andrik77782
0
По имени Андрей Слюсаренко,
был 8 сентября 2015
42 года, спокойный каталец
Двумя узлами раму завяжу,
Из тонких спиц нарву большой букет
И под КАМАЗ багажник положу.
Я шестеренку выкину под танк
И под трамвай засуну колесо,
Насос и руль пошлю в швейцарский банк,
В подшипник вылью тухлое яйцо.
Я привяжу к педалям динамит,
Бикфордов шнур приделаю к звонку,
Взорву седло — и ниппель улетит,
Размазав тормоза по потолку.
Разрежу шины я большим ножом,
С немалой пользой их употреблю .
И цепь на шею повяжу узлом
Той девушке, которую люблю.
Есть продолжение
наставив роги на туманне скло.
Сміються всі ретроспективні коні,
уздрівши ту пародію — сідло.
Сміється кожна квітка конюшини,
регоче пилом Сагайдачний шлях.
Сміються гори, доли і вершини,
і всі підкови, згублені в полях.
Сміється хміль, повитий на балконі.
Сміється місяць, він іще поет.
А що із того, що сміються коні?
Нема тих коней. Є велосипед.